ГоловнаПолінейропатія. Як визначити та як лікувати

Полінейропатія. Як визначити та як лікувати

    Запис на консультацію

    Залиште нам свої контактні данні та ми обов'язково з вами зв'яжемось!

    © 2019–2021 ООО «Експерт Хелс». Використання матеріалів сайту можливе тільки з посиланням на джерело.

    Полінейропатія – це дифузна поразка периферичних нервів, яке обмежується одним нервом чи кінцівкою, а, зазвичай, є щодо симетричним з обох боків.
    Периферична нервова система передає інформацію між центральною нервовою системою (головний та спинний мозок) та іншими частинами тіла.
    Кожен нерв у периферичній нервовій системі має певну функцію:
    – чутливі (сенсорні) нерви отримують інформацію від спеціальних рецепторів (температура, біль, вібрації, тиск) та передають її в центральну нервову систему;
    – Рухові (моторні) нерви контролюють рух м’язів;
    – вегетативні нерви контролюють такі функції, як частота серцевих скорочень, травлення, потовиділення та ін.

    Симптоми захворювання залежать від типу пошкоджених нервів і можуть включати:
    – гострий колючий або пекучий біль;
    – порушення координації та рівноваги, що нерідко призводять до падінь;
    – відчуття оніміння та поколювання в кінцівках, які можуть поступово поширюватися, зниження чутливості;
    – Підвищена чутливість до дотиків;
    – Поступово прогресуюче зниження м’язової сили аж до практично повної її відсутності;
    – непереносимість спеки/холоду зі зміною потовиділення;
    – Зміна кольору шкіри, її сухість і набряклість;
    – Порушення травлення, функції сечового міхура, кишечника;
    – Зміни артеріального тиску.

    До розвитку полінейропатій може призвести ціла низка причин. Найбільш поширені з них:
    – цукровий діабет. Є одним із найчастіших факторів розвитку нейропатій;
    – аутоімунні захворювання, такі як системний червоний вовчак, синдром Гійєна-Барре, ревматоїдний артрит та ін;
    – впливу токсичних речовин, таких як важкі метали та різні хімікати;
    – гіповітаміноз;
    – інфекційні захворювання (хвороба Лайма, вірус Епштейна-Барр, ВІЛ, що оперізує лишай)
    – механічні травми чи компресії;
    – Спадкові захворювання (порфірійна полінейропатія, хвороба Шарко-Марі-Тута)
    – доброякісні та злоякісні пухлини;
    – Різні захворювання нирок, печінки, щитовидної залози та інших органів.

    Діагностикою та лікуванням полінейропатій займається лікар-невролог. Насамперед необхідно визначити причину та тип ураження нервового волокна, ступінь дегенеративного процесу. Як правило, після докладного збору анамнезу, загального та неврологічного огляду проводиться комплекс лабораторних та інструментальних досліджень, який залежить від передбачуваного основного діагнозу і може включати ЕНМГ (електронейроміографія), загальний та біохімічний аналіз крові, УЗД різних відділів та органів, КТ та МРТ , дослідження цереброспінальної рідини, постурографію, біопсію ділянок шкіри, м’язів чи нерва

    Лікування полінейропатій по можливості спрямоване на усунення причин захворювання (корекція рівня глюкози в крові, боротьба з інфекційним агентом, усунення токсичного впливу та ін.). Якщо причину неможливо усунути, то акцент робиться на мінімізацію симптомів та запобігання ускладненням. Основу терапії найчастіше становить прийом медикаментів. Однак пацієнтам із полінейропатіями нерідко показані різні додаткові методи, такі як електростимуляція, плазмаферез, ЛФК.
    Полінейропатія вимагає негайної діагностики та лікування.
    Якщо ви запідозрили цю хворобу у себе, ви можете негайно записатися на прийом до лікаря в МЦ Експерт Хелс, де висококваліфіковані фахівці зроблять все необхідне, щоб мінімізувати наслідки та прискорити одужання.